Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Как я купил метадон и писал диплом
Эй, всем приведухи! Ой, извините, что-то задумался я. Чиркаю я в своем блокноте, друзья, хоть и раскумарился уже давно. Дело было так: решил я написать свой диплом, да вот незадача, у меня не было никаких закладок, чтобы вдохновиться. Да и в компании, где я шленькаю, тоже было все на нуле. И тут я вспомнил про метадон.
Вареный, как капучино в макдональдсе, вот такая закуска для моего творчества. И так началась моя эпическая поисковая операция на улицах нашего города. Шлепал я по мостовой, шлендил во дворах, носился как пчелка вокруг мест, где нашептывали орех. Но все было тщетно. Все, кто пытался предложить миллиграммчик счастья, оказывались обычными шарлатанами.
Но вот однажды, когда я уже потерял всякую надежду, мне подкинули координаты надежного поставщика материала для моего диплома. Там сказали, что он держит закладки на протяжении всего года. У меня замерло сердце от радости. Я взял свой последний капитал, свернул его в кулак и пошел на свидание с этим суровым дилером.
Встретились мы в темном переулке, как в кино. Подошел я к нему, заглянул в его глаза и сказал: "Знаю, что у тебя есть, стерва!" После этого момента началось долгое молчание, но в конце концов он протянул мне пакетик. Я открыл его и увидел... метадон!
| Метадон - настоящий шанс для моего диплома! |
| И вот я сидел за своим столом, нюхал метадон и писал свой диплом. Под воздействием этого чудо-вещества, слова текли на бумагу, как река во время весеннего половодья. Как заразилась я творческим вирусом! Через каждые несколько минут, я делал вдох и получал дозу вдохновения, которая позволяла моему мозгу раскрыться и выдать невероятные идеи. Комната вокруг меня стала яркой и насыщенной, словно после четвертого передоза. Я был украден духовным экстазом, который можно испытать лишь на вершине творчества. |
Так прошли дни и ночи. От моего диплома оставалась последняя глава. Я был близок к финалу, но внезапно случился передоз. Я понял, что переборщил с метадоном, мое тело начало дрожать, а сердце бешено колотилось. Взял себя в руки, принял холодный душ и вернулся к своему письменному столу.
Когда жизнь подкидывает лимон, из него делают наркотический коктейль!
Так я завершил свой диплом. Бумага пропиталась душой моего творчества, мои идеи были вытканы из них же. Я взглянул на свое произведение, пробежался пальцами по тексту и улыбнулся. Вот что значит настоящее творчество! Ничего не сравнится с моментом, когда все дорогое тебе сходит с ума под воздействием твоих идей.
Так что, друзья, не бойтесь экспериментировать! Они могут лишить вас всего, но в то же время открыть новые грани вашей самореализации. Берегитесь передоза и не забывайте, что настоящий кайф - это когда ваше создание восторженно вдыхается читателями.
